Ковані обладунки, сувенірна зброя, литі гармати та інші знаряддя середньовіччя користуються в наш час неабиякою популярністю. Григорій Веріжніков – погодився дати нам невеличке інтерв’ю та розповісти про захоплюючий світ реконструкції минулого.
Ти займаєшся виготовлення кованих обладунків та зброї. Як все почалося і чому?
Так, дійсно ви праві, займаюсь цією справою серйозно вже близько 5 років, але зброю ми не виготовляємо, всі мечі і шаблі -- макети, вони не є загострені. Почалося все з захоплення, а коли саме сказати важко, певно ще з дитячих років, з виготовлення паперових обладунків та фанерних мечів. Згодом, ще під час навчання в школі, попав в клуб історичної реконструкції «Галицький Лев» де познайомився з однодумцями, захопленими військовою історією.
З друзями почали працювати з залізом з причини нестачі грошей (школяр, а згодом студент, сам ніяк не заробляв), щоб замовити у кваліфікованих майстрів такі бажані, справжні обладунки. Стукали у підвалі, згодом у гаражі, на метал скидалися хто скільки мав, виклепували шоломи на холодну, отвори під заклепки пробивали (дрельки в нас не було), метал рубали зубилом на шматку рельси.. За 2 роки вижили найстійкіші ?, коли нарешті, стали виходити з наших рук більш-менш пристойні речі, на які зараз соромно дивитись.. Але нарешті доля зглянулась, та нас запримітив Микола Іванович, власник кузні у Гряді.. далі була подорож на 2 роки по куточкам різних кузень де вдавалось орендувати місце біля горна.. За той час обросли досвідом, знаннями, обладнанням. Тепер в нас приміщення на Б. Хмельницького 94, де вже маємо свою кузню, та пристойні умови праці..

Де ти навчався? Хто твої наставники зараз?
Навчався в НУ «Львівська Політехніка», закінчив 3 курси спеціальності «Автоматизація та комп`терно інтегровані технології». Ковальській справі вчився, під час дворічної подорожі по кузнях, хто кліщі покаже як кувати, хто молотка навчить зробити. А якщо вмієш зробити свій інструмент, то решта навчитись вже не є великою проблемою..

Які твої улюблені роботи? Яке найоригінальніше замовлення?
Особисто закоханий в справу, яку робили наші предки у розквіт Київської Русі, їх майстерність по виготовленню зброї та реманенту, навряд чи вдасться перевершити в наш час..
Про оригінальність, єдине що спадає на думку, це було замовлення на виготовлення жіночого купальника з кольчужного полотна ?

Хто твої основні замовники? Звідки приходять (рекомендації, інтернет, реклама, фестивалі)
Замовники в мене такі самі як і я, люди захоплені військовою історією, реконструктори , та колекціонери.. Знайомлюсь з новими людьми на фестивалях військово-історичної реконструкції, в нас на Україні це Тустань, Судак, Замок Любарта, Меджибіж.. В Росії - Куліковська битва, Льодове побоїще і т.д. Спілкуємось через Інтернет, на тематичних форумах, особливої реклами не використовуємо, люди самі нас знаходять.
Виготовили експозицію для Хотинської фортеці, близько 8 повних обладунків, та багато окремих елементів, також робили деякі речі для готельного комплексу «Вежа Медвежа»
Звідки ти черпаєш натхнення та інформацію?
по музеях України, фотографую, читаю спеціальну літературу по археології, історії, військовій справі. Стараюсь вчитись у предків..

Які заходи зараз відвідуєш? В яких історичних картинах приймав участь?
Наразі стараюсь відвідувати ще й ковальські фестивалі, крім військово-історичних. Приймав участь в фестивалі в Івано-Франківську, та у Львові..
Скільки чоловік працює в команді? Яке обладнання застосовуєте?
Наразі, працює 5 чоловік, обладнання ковальське, нічого особливого не має, крім великої кількості різних молотків (вже доходить до 100 штук) та шпераків для кування шоломів та лат.

Які плани?
Плани дуже прості – максимально наблизитись до рівня майстерності стародавніх ковалів. Побудувати автентичну кузню, без електрики та сучасного обладнання.. Здобути повну вищу освіту, по обробці металу…
Часто питають:
Як Ви робите шаблі? Який матеріал? Орієнтовні терміни та вартість?
Шаблі куємо, потім гартуємо, наразі працюємо з 65г, в планах перейти на більш якісні сталі, та підвищити якість продукції.